Навіщо облизують камені
Потрапив у поле зору Шнобелівських лауреатів Ян Заласевич з Великобританії. Геолог намагався пояснити, чому багато вчених вилизують камені. Тепер усі ми будемо знати, що мокра поверхня показує часточки краще, аніж суха. Тож таким чином камінчики легше ідентифікувати.
Як дійти до безглуздя
Цілий колектив вчених-літераторів уважно досліджував відчуття людини, яка багато-багато разів повторює одне й те ж слово. Міжнародній колегії вдалося з’ясувати, що багаторазове повторення якогось слова призводить до втрати будь-якого сенсу, яке воно несло раніше.
Мертві павуки – рушії прогресу
Американські вчені намагалися реанімувати мертвих павуків, щоб наділити їх можливістю робити захоплювання. Подібний принцип ми можемо частенько спостерігати в ігрових автоматах з іграшками, які гравцям пропонують захопити і витягти.
Анчоусні бурі
Фізики багато часу приділили вивченню статевого життя анчоусів. Вченим видалося, що подібні рухи здатні змішувати океанічну воду.
Унітаз-аналізатор
Вчений зі Стенфорду винайшов унітаз, який здатен аналізувати стан здоров’я людини за її екскрементами. Чому така корисна штука видалася Шнобелівській комісії потішною, незрозуміло.
Вміння говорити задом наперед
Комунікативна галузь отримала премію за оприлюднення результатів досліджень диваків, які здатні говорити задом наперед. Вони й за кумедну премію подякували, будуючи промову задом наперед.
Кількість волосин у носі
Медики переглянули чимало трупів людей, щоб дійти висновку, що кількість волосин у ніздрях людей неоднакова. З’ясувалося, що права ніздря зазвичай містить 112 волосків, а в лівій чомусь на 8 більше.
