Мама Олега Псюка працювала продавчинею, а тато за професією інженер-механік. Син змалечку намагався принести в дім якусь копієчку. П’ятирічним хлопчиком збирав і здавав пляшки. За рік доріс до колядування на свята.
У 7 років разом з однолітками полювали на кольорові метали. “Бізнес” був незаконним, адже добували залізо на будівництві. Зароблені копієчки Олег не тринькав, а збирав. Далі настала черга комерції. Псюк купував морозиво й перепродував його у своєму районі.
У студентські роки репер допомагав батьку виробляти бетонні кільця для криниць. А ще підробляв на кондитерській фабриці. Окрім захоплення музикою, молодик мав гарний талант організатора, тож частенько влаштовував друзям гарні свята.
Після коледжу Олег вступив до Львівського університету. Часу на лекції катастрофічно не вистачало, бо молодик постійно щось купував і перепродував. Отримавши диплом, новоспечений лісівник повернувся до Калуша.
В якийсь момент Псюк усвідомлює, що надто сильно захопився забороненими речовинами й вирішив узятися за розум, різко змінивши коло спілкування. У рідному місті працює торговим агентом різних компаній, залюбки спілкуючись із великим колом осіб.
Цим, переможець “Євробачення” дуже схожий на свою маму. Навіть після того, як син став знаменитим на весь світ, жінка не відмовилася від своєї роботи в магазині, оскільки обожнює спілкуватися з людьми. А якщо хтось бажає сфотографуватися з тою самою Стефанією, якій присвячена переможна пісня, залюбки виходить зі свого кіоску й позує.
