Позначка: міфи

  • Ніякий він не зрадник! Забудьте те, що вам казали про Мазепу в радянській школі – насправді він герой

    Ніякий він не зрадник! Забудьте те, що вам казали про Мазепу в радянській школі – насправді він герой

    Якщо послухати московитських “істориків”, то козаки у XVIII столітті тільки те й робили, що пили горілку та закушували галушками, убравшись у вишиванки та шаровари. А ще були недолугими та безграмотними.

    Насправді ж усе було зовсім не так. Світова спільнота визнавала козацьку Україну. Вона присутня на мапах тодішніх картографів. А територію наша країна займала набагато більшу, ніж зараз внаслідок утримування частини земель сучасної білорусі та росії.

    Міфи про гетьмана Мазепу

    Козацтвом керували освічені старшини, які здобували освіту в Києво-Могилянській колегії. Гетьмани теж були просунутими. Переважно володіли кількома мовами відразу.

    Випивку могли собі дозволити, але тільки під час відпочинку. За зловживання в поході  козаків суворо карали, іноді навіть страчували. Та й пили козаки не горілку в сучасному розумінні, а фруктові наливки. Тож напитися до чортиків було складно.

    Міфи про гетьмана Мазепу

    Та найбільше міфів функціонує довкола постаті гетьмана Івана Мазепи. Так, росіяни вважають його зрадником. Між тим Петро І, який свого часу був старанним учнем Мазепи, зрадив його першим. Цар відмовився допомогти гетьману в борні зі шведами, і тому довелося укладати з загарбниками мирову угоду.

    Багато чуток точилося довкола стосунків видатного українця з жінками. Байрон навіть написав поему “Мазепа”, де розповів міфічну історію кохання молодого Івана з дружиною польського шляхтича. Зраджений чоловік нібито одного разу застукав українця на гарячому, роздягнув голяка, прив’язав до коня й вистрелив тварині над вухом.

    Кінь поніс бранця додому з чималою швидкістю, а гілки дерев шалено били по тілу чоловіка. Тварина не винесла такої тривалої подорожі, а напівживого гетьмана врятували селяни. Звісно, віриться у подібну притчу з великими труднощами. Адже жодна людина не змогла б витримати такий довгий шлях без води та їжі.

  • Патрульні розвінчують міфи, пов’язані з ременями безпеки: чи захистить подушка, чи втримаєте дитину у разі ДТП

    Патрульні розвінчують міфи, пов’язані з ременями безпеки: чи захистить подушка, чи втримаєте дитину у разі ДТП

    Міф 1

    Ремінь може завадити вибратися з авто, яке загорілося чи потрапило у водойму.

    Насправді ж його можна легко зняти легким порухом руки – сучасна застібка це дозволяє. А от удар, після якого починається пожежа чи занурення під воду, якраз може завдати чималої шкоди.

    Міф 2

    Якщо швидкість невелика, нема потреби застосовувати ремінь безпеки.

    Навіть невисока швидкість не захистить від лобового зіткнення з іншим учасником дорожнього руху. В такому разі не пристебнуті водій чи пасажир проб’ють головою скло і загинуть у 9 випадках із 10.

    Міф 3

    Якщо дорослий пристебнутий, то в разі НП утримає дитину руками.

    Під час зіткнення сила, що впливатиме на дитину, підвищить її масу у 20 разів, тож ви не зможете фізично притримати маля.

    Міф 4

    Пасажирам, що сидять позаду, не треба пристібатися.

    Фіксувати тіло ременем безпеки на задньому сидінні потрібно навіть дитині. Якщо вона вилетить під час ДТП, то може вбити водія. При перевертанні автівки пасажир, який не скористався ременем, також сильно постраждає.

    Міф 5

    Якщо сидіти за водієм, можна не боятися небезпеки.

    Насправді вам так тільки здається. Не пристебнувшись, навіть у цій позиції ви можете у разі НП вилетіти з крісла і когось травмувати. Або ж вас викине з автівки, а це вірогідність смерті у трьох із чотирьох випадках.

    Міф 6

    Навіщо користуватися ременем, якщо є подушки безпеки.

    При ударі подушка розкривається з шаленою швидкістю – 300 км/год. Якщо водій чи пасажир не пристебнуті, то їх понесе назустріч. Враження буде, як від удару Володимира Кличка. Якраз ремінь здатен стримати цю “зустріч” і зменшити рівень травмування.